Ніби синя стрічка, через поле й гай
Поспішає річка у далекий край.
Увібравши в себе із струмків води,
Пробива завзято довгії шляхи.
четвер, 16 квітня 2015 р.
понеділок, 2 березня 2015 р.
Екологічні проблеми річки Соб та її басейну.
Проблеми та перспективи розвитку
Ще в часи
Геродота Соб із Південним Бугом став
жвавим торговим шляхом між грецькими
колоніями. Минули століття, торгові шляхи, перейшовши до чумаків, продовжували
діяти. Проте зараз річка Соб – нетранспортна. З давніх часів річка була місцем
де з’являлись перші поселення, де
починали свій розвиток різноманітні ремесла, а згодом і промислові
підприємства. Будь-яке виробництво на даний момент не може функціонувати без
достатньої кількості води. Так всі промислові підприємства, які розташовані на
річці Соб більше чи менше використовують її воду. Воду для виробничих потреб
використовують промислові підприємства, комунальне та сільське господарство.
Найбільше воду р. Соб використовують такі підприємства: завод ”Жемчужна М„
(м’ясокомбінат), молокозавод (маслосирзавод), пектиновий завод (спиртзавод)
(рис. 3.1), цукровий завод (рис. 3.2.), плодоовочевий завод. Проте частіше
всього використання води з р. Соб для технічних потреб різноманітними
підприємствами м. Гайсина є потенційно небезпечними для річки безпосередньо, а
також для всього навколишнього середовища. Адже підприємства, що розташовані на
берегах річки виливають шкідливі відходи, використані на виробництві води, які
як правило не очищаються, у р. Соб. Тим самим знищують флору і фауну краю, та
погіршують життя всього населення.
Чимало жителів нашого міста ще й досі добре
пам’ятають розкішні береги нашої річки Соб, де можна було відпочити і досхочу
«поспілкуватися» з природою та за
останні роки усе змінилося: «дбайливі» людські руки, влаштовуючи власний
добробут познущалися над рідним краєм. Відтак сьогодні річка вже не радує око
своєю красою, А її береги нагадують багнюку. Улітку річечка надто мілка, а
навесні і восени вода виходить з
берегів, заподіюючи шкоди місцевим жителям.
Воду з річки для технічних потреб беруть
промислові підприємства, комунальне та сільське господарства. Більшість
підприємств і господарств скидають технічні і господарсько-побутові стоки у Соб
та її притоки без належного очищення або зовсім неочищеними. Наприклад на
заводі продтоварів за технологією не передбачено очисних споруд, тому всі стоки
спускають у каналізаційні люки, а подекуди через прогнивши труби стічні води
течуть просто по вулиці до річки.
Пектиновий завод – підприємство, яке
технічні води спускає у накопичувальні
відстійники після чого вода потрапляє
до річки. На підприємстві тримають на контролі якість води стічних вод
підприємства. Чотири рази на рік здійснюється контрольний забір води.
Майже вся
берегова зона розорюється до води, а з полів зливається мінеральні добрива та
отрутохімікати.
Нині річка Соб жахає гайсинчан своїми
паводками (рис. 3.3). Водою затоплюються будинки, підвали, зносяться паркани.
Найбільше від лих страждають вулиці: Набережна, Кірова, 3 пр. Б. Хмельницького.
Довгий час люди намагалися справитись із
цією проблемою самотужки: використовували насоси для відкачування води,
переносили продукти із затоплених місць, піднімали фундаменти будинків. Але
матінка природа, нажаль, залишалась невблаганною із кожним роком вода наступала
все сильніше та сильніше, і, з рештою, боротися з водною стихією стало просто
неможливо. До справи взялися професіонали, а саме відділ з питань надзвичайних
ситуацій та цивільного захисту населення. Було прийнято рішення ВАТ Вінниця „
Водпроект” про будівлю дамби вздовж лівого берега річки Соб, проте кошти на
даний момент не поступили до району, тому справа не вирішується. Крім того
через розклад речовин на полях фільтрації підземні води стали насичуватися
різними хімічними речовинами. Вода в криницях Замостя стала на стільки брудна,
що на неї і глянути страшно, не те що піднести до уст, аби втамувати спрагу.
Було прийнято рішення про проведення трубопроводів по яких буде доставлятися
вода до населення.
В с. Сорока біля
мосту через річку Соб в селі Кам’яногірка знаходиться хлібопереробний комплекс, від якого річка піддається
постійному антропогенному навантаженню. У цьому місці береги досить відчутно
засмічені побутовими відходами (пластиковий та скляний посуд, папір і т.д.).
Водоохоронна смуга не дотримується, місцеві городи виходять до урізу води.
Часто береги Собу укріплюються місцевими жителями за рахунок конструкцій із
автомобільних шин. Ширина русла річки Соб в районі с. Сорока становить біля 100
м. Рівень води досить низький, що зумовлено посушливою весною. Протягом всієї
течії спостерігається різкий спад води.
Поблизу с. Бондурі для
русла Собу характерні меандри. Заплава річки досить широка і досягає 500 м.
Ландшафт порушений внаслідок господарської діяльності. Багаторічні дерева, які
зростали на берегах Собу знищені. За даними місцевих краєзнавців таке становище
зумовлене масштабним ураженням посадки напівпаразитом - омелою білою (Viscum
album L.).
Світовий досвід з
охорони та відродження малих річок та їх басейнів показує, що поліпшення їх
стану можливе лише за умов збалансованого господарювання на усьому водозбірному
басейні. Досягається воно впровадженням екологічно виправданих технологій,
комплексних природоохоронних заходів, дотримання екологічних норм та
стандартів. Така діяльність не тільки забезпечить збереження природних
ландшафтів і відновлення біорізноманіття, поліпшення якості води, ай сприятиме
поліпшенню здоров’я людей та соціально-екологічних умов їх проживання.
Гайсинський млин на р.Соб
Гайсинський цукровий завод
Спиртовий завод м. Гайсин
Залишки ракетної дивізії в с. Тарасівка, на якій зберігалась ядерна зброя
Зарості водяного горіха поблизу с. Крутогорб, які заважають веденню господарства
Вивчення якості води річки Соб
Замуленність річки
пʼятниця, 20 лютого 2015 р.
Особливості водозбірного басейну річки
Басейн Собу має значний
потенціал, сприятливі природно-кліматичні умови і унікальні водні, земельні,
лісові, біологічні, мінерально-сировинні, природно-рекреаційні та інші ресурси.
Басейн Собу охоплює фізико-географічну зону лісостепу, що накладає свій
відбиток на якість природних ресурсів, характер, їхнього використання і роль у
формуванні екологічної ситуації на території водозбору. Поверхня водозбірного
басейну Собу є підвищеним плато, яке понижується у південно-східному напрямку.
За характером рельєфу - це слабо хвиляста рівнина, розчленована ярами, балками
та долинами приток.
Долина завширшки 1,5-3
км, схили переважно покаті, на окремих ділянках круті, є виходи кристалічних
порід. Заплава двобічна, вкрита лучною
рослинністю, шириною від 100 до 500 м. Заплава р. Соб у своїй середній
течії (від м. Іллінців до с. Бубнівка) порівняно широка, місцями заболочена,
добре терасована , проте нижче Бубнівки вона звужується та біля с. Дмитренки
долина набуває каньйоноподібної форми. Між містами Дашів і Гайсин по лівому
березі в районі сіл Китайгород, Семирічка і Гунча розвинені піщані і лесові
тераси.
Ґрунти регіону - сірі
опідзолені, але переважають типові чорноземи.
Залісеність басейну
складає 8,5% площі водозбору, що значно менше від середнього показника Побужжя
(14,7%). Основними породами є дуб, ясен, граб, клен, липа. Заболоченість
незначна - 0,8%. Землі водозбору здавна зайняті в господарській діяльності,
значно розорані.
Таблиця
Населенні
пункти на берегах річки Соб
Назва
населеного пункту
|
Рік
засну-вання
|
Населення,
чол.
|
Площа,
км2
|
Географічні
координати
|
Середня
висота над рівнем моря, м
|
Примітки
|
Гайсинський
район
|
||||||
с.
Дмитренки
|
1735
|
272
|
0,094
|
48°41′59″ пн. ш.
29°17′41″ сх. д.
|
219
|
|
с.
Бубнівка
|
1880
|
941
|
0,283
|
48°43′16″ пн. ш.
29°18′33″ сх. д
|
203
|
|
с. Крутогорб
|
1700
|
604
|
1,343
|
177
|
|
|
с.
Куна
|
1575
|
1906
(на 2011р.)
|
2,922
|
203
|
|
|
с.
Мар’янівка
|
1650
|
977
|
1,287
|
187
|
|
|
м.
Гайсин
|
1545
|
25 800
|
18,26
|
215
|
Одне з
найбільших міст Вінницької області.
В 40-х рр.
17 ст. Гайсин був однією з фортець Брацлавського воєводства.
В 1744р. Гайсин став повітовим
містом Подільської губернії.
Промисловий сектор економіки
представ-ляють 13 підприємств
|
|
с.
Кисляк
|
1515
|
1039
|
1,758
|
48°50′29″ пн. ш.
29°25′19″ сх. д
|
194
|
|
с.
Заріччя
|
1540
|
56
|
0,235
|
177
|
|
|
с.
Карбівка
|
1531
|
1102
|
3,804
|
48°51′58″ пн. ш.
29°23′44″ сх. д
|
229
|
|
с.
Гунча
|
1574
|
540
|
1,498
|
48°52′31″ пн. ш.
29°27′20″ сх. д
|
187
|
|
с.
Бондурі
|
1400
|
771
|
2,116
|
48°54′05″ пн. ш. 29°25′14″
сх. д
|
223
|
|
с.
Рахни
|
1811
|
427
|
16,8
|
177
|
|
|
Іллінецький
район
|
||||||
смт.
Да́шів
|
1420
|
3943
(на 2013 р.)
|
7,54
|
198
|
Історичні пам’ятки: Городище Х
ст., дерев'яна Михайлівська церква (1764 р.), маєток Потоцьких. На південний захід від селища
розташований Дашівський заказник.
|
|
с.
Кальник
|
1629
|
1223
|
3,09
|
49°02′15″ пн. ш.
29°23′36″ сх. д
|
207
|
Історична назва: Калнич
|
с.
Жадани
|
1480
|
803
|
2,19
|
201
|
Інша назва: Жаданівка
|
|
с.
Сорока
|
1650
|
776
|
1,813
|
206
|
Тип населеного пункту - селище
|
|
с.Червоне
|
1450
|
41
|
0,07
|
197
|
|
|
с.
Параївка
|
1550
|
600
|
1,34
|
211
|
|
|
с.
Неменка
|
1629
|
440
|
1,45
|
216
|
|
|
м.
Іллінці
|
1440
|
11 366
(на 2013 р.)
|
10,87
|
212
|
Розташоване
в низинній місцевості при злитті річок В'язовиці та Собок яка тут впадає у річку Соб. Неподалік від міста
розташова-ний Іллінецький
метеоритний кратер.
З 1986 року Іллінці —
місто районного значення.
|
|
с.
Павлінка
|
1750
|
606
|
2,0
|
217
|
|
|
с.
Слобідка
|
1947
|
262
|
2,29
|
218
|
|
|
Липовецький район
|
||||||
с.
Троща
|
1700
|
340
|
2,29
|
229
|
У селі є так звана Гуральня на
якій проводяться розкопки
|
|
с.
Гордіївка
|
1700
|
158
|
0,868
|
228
|
|
|
м.
Липовець
|
1545
|
8 727
|
10,33
|
242
|
Статус міста, отримав 13
вересня 2001 року, до цієї дати належав до категорії селищ
міського типу. Місто є районним центром.
|
|
с.
Славна
|
1801
|
514
|
1,387
|
250
|
|
|
с.
Зозів
|
1552
|
1883
|
8,15
|
279
|
|
|
с.
Олександрівка
|
1550
|
22
|
0,362
|
271
|
|
|
с.
Ксаверівка
|
1923
|
11
|
0,12
|
292
|
|
|
Погребищенський район
|
||||||
с.
Погребище Друге
|
1936
|
477
|
0,009
|
310
|
За деякими даними в околицях селище витік річки
Соб
|
Підписатися на:
Дописи (Atom)